Туристичний маршрут « Духовний осередок мальовничого села Рукомиш».

Культура та історія народу безпосередньо пов’язані з релігійними традиціями. Ще один туристичний маршрут Бучаччиною проляже до маленького, мальовничого села Рукомиш, яке розташоване на північному заході від Бучача.

Перша зупинка на нашому маршруті  – церква св.Онуфрія XVIII ст.  –  пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована в середині XVIII століття.  Церква простих архітектурних конструкцій, з обмеженим членуванням форм і декоративного оформлення, належить православній громаді села.

Кам’яна фігура св. Онуфрія (середина XVIII ст.) головна святиня Рукомиша , яка прикрашала браму, що вела до печерного монастиря. Як нещодавно з’ясувалось, це остання робота Іоана Георгія Пінзеля – одного з найкращих тогочасних скульпторів Європи. Що ж до самого Онуфрія, то за однією з легенд, він прожив в самотності 60 років. Це одна з кращих робіт майстра, виконана в камені. Адже недаремно цю скульптуру вважають безцінною. А як вона тут збереглася залишається загадкою.
Залишки скельного монастиря св. Онуфрія,  джерело його імені. Печери є найдавнішими пам’ятками християнства в нашому краї. У них, напевно, перебували перші монахи-місіонери, проповідуючи Христову віру.  В одній із таких печер аж до XVIII століття був печерний храм і келії монахів. Варто зазначити, що з переходом ченців в Бучач, скельна церква залишилась, а в ній молились і моляться і досі. Опікується нею місцевий парох  о. Михайло Суканець та православна громада  церкви святого Онуфрія. Кажуть, ці скелі і молитва у них мають велику оздоровчу силу.
Травертинові скелі справжнє диво природи на Бучаччині, адже  землі  в південній і західній частині покраяні глибокими жолобами річок, потічків із скелястими берегами, приховують кілька невеликих, але дуже оригінальних печер поблизу сіл Рукомиш. Виникли вони переважно в результаті співпраці людини з природою.
Хресна дорога, стації які розташовані навколо травертинової скелі – реалізована місцевим парохом, отцем Михайлом Суканцем. На сьогоднішній день село Рукомиш відроджується як духовна святиня. Кожного року сюди приїжджають прочани з усієї Галичини, Закарпаття, Волині. Тут вони сповідаються, причащаються, слухають молитви.  Адже це унікальне місце і справді наділене Божою благодаттю.

В селі Переволока оглядаємо травертинові скелі та джерела з водоспадами – справжні раритети природи, розкидані під відкритим небом. Загалом, травертинові скелі утворили вапняки – черепашники, або відклади підземних вод, насичених карбонатом кальцію. Такі скелі зустрічаються лише на Поділлі і в Криму.

Село Білявинці, яке відоме тим, що тут народилась всесвітньовідома оперна співачка –  Соломія Крушельницька, якій в селі відкрито музей.

Церква св.Трійці 1990 р., поруч з мурованою церквою збереглася дерев’яна дзвіниця XVIII ст. –  пам’ятка архітектури, внесена до Державного реєстру національного культурного надбання. Ця дзвіниця є зразком каркасного будівництва, вона трьох’ярусна. Це типовий зразок народної архітектури Західного Поділля.

Найдавнішими  спорудами села Старі Петликівці є церква св. Дмитра (1875 р.), костел Різдва Пресвятої Богородиці   збудований у 20-х рр. ХХ ст., будинок Гміни (1908 р.,) (тепер  сільська рада).

Далі туристичний маршрут можна продовжити  до с. Зарваниці, в якому знаходиться Марійський духовний центр, а також  можна оглянути комплекс  «Український Єрусалим», проїжджаючи  через  село Сапова, що на Теребовлянщині.
   
Екскурсію можна замовити за  тел. (03544) 2 13 60 ; 0969819642
   
   
   

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь