Туристичний маршрут «Оксамитовими стежками села Підзамочок».

Розпочинаємо свою мандрівку до мальовничого села Підзамочок з церкви св. Покрови, яка знаходиться в самому центрі міста. Побудована на місці дерев’яної церкви в 1764 році за проектом архітектора І. Шільцера. Хоча церква є невеликою, але дуже гарною. Мистецька цінність храму в найбільшій мірі зумовлена різьбою Пінзеля. Церква є скарбницею робіт славетного скульптора. В антиподіумі знаходиться велика композиція «Христос іде до Емаусу», у вівтарях – різьблені в дереві і позолоті барельєфи, які тепер експонуються в Тернопільській картинній галереї. Царські ворота вражають багатством різьблення і позолоти. За головним вівтарем знаходиться образ св. Покрови в срібних ризах і позолоті.

Один з придорожніх стовпів у м. Бучачі прикрашає статуя Яна Непомука. Це одна з відновлених святинь міста. Придорожня споруда вивершена скульптурою святого – спільна робота архітектора Бернарда Меретина та скульптора Іоанна Георга Пінзеля виконана в 1750 р.

Святий Ян Непомук вважається опікуном усіх, хто працює на воді. Легенда мовить, що він є запорукою щасливих подорожей і повернення додому, ось чому його статуї і каплички часто стоять на роздоріжжях, а також він опікується жіночими таємницями. Існує легенда згідно якої саме в тому місці де його тіло опустилося в річку Влатви, над водою здалося світіння що має вигляд п’яти зірок. З цієї пори святого зображають з оточуючими його голову п’ятьма зірками. Також існує повір’я, якщо доторкнутися рукою до скульптури і загадати бажання. То воно неодмінно здійсниться.

І ось ми знаходимося в славному селі Підзамочок. Щоб помилуватися його красою потрібно проїхати лише 3 км. від центру міста. Круті пагорби, широкі лани – тут є все щоб помилувати очі. Знайомство з селом розпочнеться  з замку,  від якого, ймовірно, і виникла назва. Побудована твердиня на замовлення Яна Бучацького,  власника навколишніх сіл того часу. Про що свідчить напис на гербовій таблиці, яка все ще до наших днів ніби оберігає замкові мури, красуючись з висоти в’їзної брами замку. Замок зберігає багато таємниць, їх історія оповита легендами, ці легенди межують з реальністю, але містичність кожної історії лише розпалюють цікавість до цієї чудової споруди. Переживши безліч нападів і руйнувань він не втратив своєї самобутньої краси в кожному сантиметрі мурів енергія просто пульсує прагнучи передати перехожим про те, хто ходив поруч цих стін. Тут завжди витає дух лицарства і пахне подільським літом. Стоячи поруч замку людина подумки переноситься у сиву давнину і відчуває автентичність духу предків.

Навпроти замку, на правому березі р. Стрипа  у 1809 р. Потоцькі заклали папірню. А в кінці ХІХ ст. Оскар Потоцький розбудовує мануфактуру золототкацтва,  де до середини ХХ ст. виготовляли шовкові стрічки, дволиці пояси, макати (дволиці килими), оббивні тканини, декоровані срібними та золотими нитками, геометричними та рослинними орнаментами. Шовкові, кольорові і обвиті металевою фольгою нитки (посріблені, позолочені), які завозили з Італії, Франції та Туреччини.

Неподалік папірні можна відвідати фігуру св. Антонія Падуанського початку ХІХ ст., який був португальським католицьким священником та ченцем ордену францисканців. Його вважають покровителем загублених речей та зцілення хворих. Фігура св. Антонія зображена з немовлям Ісусом на руках, а символом святого є лілія. Багато легенд оповідають саме виникнення фігури, але задум залишається один – втілити в камінь душу. Вдихнути в нього життя. І всі, хто щиро просить допомоги святого отримають те, що хочуть. Це місце, яке намолене вже багато років приваблює своєю потужною енергетикою.

Після завершення екскурсії охочі можуть продовжити поїздку в село Рукомиш, яке знаходиться   за  5  км. від Підзамочка.

   
   
   

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь