Туристичний маршрут №7

Сімейний туристичний маршрут під назвою:

«Подорож до місць, де відпочиває серце і душа: дивовижна печерна святиня в Рукомиші, чарівна землячка зі світовим іменем, острів Божої любові – Зарваниця, Батьківщина духовного Пророка та доброго пастиря»

Бучач – Рукомиш – Переволока – Старі Петликівці – Білявинці –Осівці –Бобулинці -Киданів – Зарваниця – Заздрість.

Українська земля надзвичайно багата на духовні святині, де бодай хоч раз у житті мріє побувати віруюча людина. Це надзвичайні місця безмежного простору і духовності, які варто відвідати і ти неодмінно захочеш сюди повернутися. Край, де ти відчуваєш гармонію єднання людини з Богом і цілющий духовний спокій. Потрапивши сюди, відразу розумієш: місця ці особливі й благодатні, обрані Богородицею, які вражають своєю надзвичайною красою. Із давніх-давен прочани з усієї України та з усього світу йдуть до Зарваницької Божої Матері. І, здається, що тут, серед цієї чудової краси і тихоплинної річки Стрипи, і справді для відвідувачів та паломників відкривається чарівний земний рай. Під час цієї екскурсії туристи мають змогу поринути в чудовий світ духовних та історичних святинь Бучацького та Теребовлянського краю.

Автобусна екскурсія розпочинається з м.Бучач, де учасники збираються біля ратуші, на центральному майдані та відправляються в мальовниче село Рукомиш. Особливістю бучацького ландшафту є те, що землі тут, особливо  в південній і західній частині, покраяні глибокими жолобами річок, потічків із скелястими берегами, і утворюють кілька невеликих печер поблизу сіл Рукомиш та Переволока,  і навіюють якісь містичні настрої, та зберігають неймовірно цікаві  легенди, які мріє почути кожен турист. За легендою, ченці поселились в цьому благодатному краї у XIII столітті, і ймовірно прийшли сюди з Києва і з правого берега річки Стрипи та побудували дві печери, одну з яких використовували для молитви, а другу – для помешкання.

Неподалік від печер – церкви святого Онуфрія, побудована в середині XVIII століття. Біля храму можемо помилуватись дивовижними фігурами Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, також є бапцистерій для освячення води.

Та все ж головна святиня Рукомиша – кам’яна фігура святого Онуфрія. Це остання робота Іоана Георгія Пінзеля – одного з найкращих тогочасних скульпторів Європи.
 Про те, що земля ця насправді свята, свідчать історичні факти. В часи турецько-татарських набігів та в роки Першої та Другої світових воєн в цих краях тривали кровопролитні бої і місцеві жителі ховались під величними скелями. Адже через село проходила лінія фронту. І снаряди нібито відводила чиясь незрима рука. А зараз на цьому місці встановлена фігура Матері Божої, яка знаходиться в Гроті печери.
Також церква і печери пам’ятають останні хвилини життя колишнього воїна УПА Юрія Михайлецького, який  понад двадцять років ховався у цих печерах, згодом його хтось помітив і здав в органи. Зрозумівши, що виходу немає і його або поховають заживо, або заарештують, Юрій облився бензином і підпалив себе.
Із села Рукомиш  продовжимо далі свою захоплюючу мандрівку до села Переволока,  в якому ми  милуємось  травертиновими  скелями  та джерелами  з водоспадами, які є справжніми  раритетами  природи, розкидані під відкритим небом та одним з найцікавіших куточків села.
Через великий горб можна піднятись  до каплиці, яка знаходиться на краю кладовища, і називається «Панський сквер». У ньому поховані власники села – Шавловські.
Із Переволоки, далі по маршруту  направляємось в село Старі Петликівці, яке привертає увагу насамперед, величним та грандіозним  костелом  і носить  титул Різдва Пресвятої Діви Марії.
Зі Старих Петликівців наша подорож продовжується до всім відомого та славнозвісного села Білявинці, яке є колискою  всесвітньовідомої оперної співачки Соломії Крушельницької, якій тут  відкрито музейну кімнату та споруджено барельєф.
Нашу  увагу привертає дивовижна духовна окраса цього невеличкого села – церква св.Трійці, а поруч – неймовірної краси  дерев’яна дзвіниця XVIII ст.
Далі по маршруту прямуємо вздовж річки Стрипи.  Проїжджаємо села Осівці, Бобулинці,  і Киданів, Це останні населені пункти Бучаччини, далі – село Сапова, що на Теребовлянщині. Це надзвичайно красива місцевість, в якій розташоване село Зарваниця, де знаходиться всесвітньовідомий відпустовий Марійський духовний центр.
Марійський духовний центр «Зарваниця» вже давно називають місцем, де відпочиває душа. Адже тут шепіт молитов звучить особливо, кроки карбуються легко, а серце переповнюють відчуття спокою, умиротворення та незримої Божої присутності. Це місце, в якому творяться справжні чуда, в якому зцілюються зранені душі, де віднаходять надію та карбують свій шлях до Бога.

Відомою на весь світ Зарваниця стала завдяки своїй Чудотворній іконі. Оригінал зберігається у парафіяльній церкві Пресвятої Трійці і датується кінцем ХVІІІ століття.

Особливо привертає увагу та зачаровує своєю величчю та духовною красою собор Зарваницької Матері Божої — центральний храм архітектурно-храмового комплексу,  який отримав особливий статус «малої базиліки» і неначе домінує у цьому дивовижному і духовному архітектурному ансамблі споруд.
У центрі майдану – архітектурна композиція ікони Богородиці 3арваницької. Це декоративна відкрита каплиця розміщена на гранітному постаменті, в її центрі є стела із зображенням ікони.
Неподалік архітектурної композиції знаходиться найбільша дзвіниця з поміж усіх відпустових місць УГКЦ в Україні та світі. Вона має висоту 75 метрів і складається з чотирьох ярусів. Дзвіниця завершена куполом.
Між великим собором і дзвіницею зроблені бювети, де можна набрати води, що тече із цілющого джерела. Ліворуч від дзвіниці розпочинається Хресна дорога і піднімається угору до студитського монастиря.
А в кінці Хресної дороги, поміж листям лісових дерев, видніється дерев’яна церква монахів Студійського Уставу.

Після чотирьох років будівництва 27 серпня 2018 року в Зарваниці освятили унікальний комплекс споруд “Український Єрусалим”, який вміщає у собі копії найбільших християнських святинь Святої Землі.

Часто відвідував Зарваницю  і майбутній Патріарх Йосиф Сліпий, і тому  неодмінно відвідаємо батьківщину знаменитого духовного наставника,  ще один мальовничий куточок Тернопілля –  невеличке село Заздрість, адже саме тут народився та зростав великий провідник  церкви, людина безмежної віри та науки, нескорений борець за свободу –  патріарх Йосиф Сліпий.

Сьогодні в цьому маленькому, але такому напрочуд особливому галицькому селі створено та діє музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріарха Йосифа Сліпого. А відреставрована хата, яка сьогодні виглядає так, як у 1860—1870 рр., коли тут мешкала родина Сліпих. Також в цьому мальовничому селі встановлено пам’ятний знак до 100-річчя від дня народження Йосипа Сліпого і його погруддя .

На цьому наша захоплююча подорож підходить до завершення і туристи повертаються в Бучач, де на них очікує обід в ресторані «Бучач», що на вул. Генерала Шухевича.

Неодмінно відвідайте і ви ці чудові місця, наповнені Божою благодаттю та цілющою силою.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.