Держава будується не одну днину, це щоденна невтомна праця кожної людини. Тож напередодні Дня Незалежності міський голова Віталій ФРЕЯК розповідає про досягнення, проблемні зони краю та про плани розбудови Бучаччини.

– Віталію Йосифовичу, як вважаєте, система поділу на громади виправдала себе?

– Реформа досі остаточно не завершилася і переживає перехідний період. Держава каже, що передала нам певні важелі впливу, але на практиці це не зовсім так. Наприклад, нам передали всю землю, але не дали контролюючого органу від держави – земельного інспектора. Нам наголошують, щоб ми активніше поповнювали держбюджет, проте не надали інспектора з Держпраці, який би міг перевірити підприємство на наявність незареєстрованих працівників. Це проблема. Держава делегувала громадам функції, але не передала повноважень. Не вважаю, що реформування громад поліпшив становище на місцях, бо залишився механізм «районування». Існування району на мапі держави – це зайва ланка управління, яка не приносить користі країні й лише затягує час на вирішення деяких питань. Чим менше управлінських ланок – тим краще. Гарним був би варіант управління, де залучена столична, обласна та місцева влада. Ідеальною можна назвати систему, де залучена київська та бучацька ланки правління. Але зрозуміло, що останній варіант утопічний і складний, адже територія дуже велика.

– У якому стані економіка громади?

– Ситуація нестабільна, місцевий бюджет страждає через відплив податків. На території Бучаччини є підприємства, які сплачують податки в інші громади. Тобто використовують нашу інфраструктуру, дороги, людський потенціал, заклади освіти, медичну сферу, а податки делегують у бюджети громад у межах області чи навіть у столиці. Знову ж таки, держава мала б надати нам можливість більше впливати на податкові надходження. Попри все ми намагаємося примножити доходи до місцевого бюджету. Незабаром у місті відкриється магазин популярної торгової мережі АТБ. Податки, які сплачуватиме мережа дадуть змогу стабілізувати ситуацію. Вважаю, щоб економіка була кращою – бізнес має бути відповідальнішим. Приватні підприємці повинні легально працевлаштовувати працівників, мати касові апарати для обліку доходів й відповідно справно сплачувати податки у місцеву казну.

– Чи готова Бучаччина до нової хвилі ковіду?

– Українці – нація, яка дуже скептично ставиться до вакцинації і це погано. Деякі країни вакцинувалися вже тричі, адже розуміють, що це знижує ризик важкого перебігу захворювання, а наші громадяни не можуть наважитися на першу дозу. Це дивно, адже насправді умови вже створені, у місті щоденно функціонує Центр вакцинації, у якому є достатня кількість препаратів для ін’єкцій. Вважаю, якщо ми цього не зробимо, то нас чекає черговий локдаун. А від нього постраждають усі сфери. Знову ж таки економіка перебуватиме у скрутному становищі, адже у бюджет не надходитимуть податки. Тож щоб наша громада могла спокійно працювати, прошу всіх вакцинуватися! Розумію, що медична система пройшла значні видозміни, у яких люди ще не розібралися. Заробітна плата лікарів формується залежно від наданих ними послуг. Але і тут є підводні камені. Наприклад, Теребовлянська лікарня має 14 пакетів послуг, які надають 290 лікарів, наша лікарня має 8 пакетів послуг, які надають 422 фахівці. Різниця очевидна. Міська рада хоче зберегти роботу кожному лікарю, адже у наш час медичні працівники на вагу золота, тож рекомендує збільшити пакет послуг та встановити систему обліку, тобто касові апарати, які б дали змогу відстежувати оплату за послуги, а це прямий фактор для чесного підрахунку зарплати медикам. Це зрівняє шанси кожного медичного працівника отримувати справедливі виплати та зменшити кількість випадків, коли оплата послуг здійснюється у конверті. Ми підтримуємо сферу медицини. Плануємо використати зайве тепло мальтозного заводу для опалення відділення місцевої терапії. Хочемо провести теплотрасу від цього підприємства. До речі, організація є основним платником податків та спонсором місцевої футбольної команди.

– З якою проблемою місцева влада активно бореться?

– Критичним вважаю вирішення питання з твердими відходами у нашій громаді. Ми долучилися до програми ЮНІТ разом із сусідніми громадами Монастириська, Коропця, Золотників і Підгайців, які вирішили об’єднатися для спільного вирішення проблеми. Наразі ми пройшли перший конкурсний відбір, але попереду ще два. Програма передбачає будівництво заводу для переробки, забезпечення спеціалізованими автомобілями, контейнерами тощо. Наразі почали власними силами вирішувати питання сміття, підписали договори з нашим комунгоспом і вже збираємо відходи в Озерянах, Рукомиші, Заривинцях. Працюємо з іншими селами, аби вони долучалися до підписання договорів, серед них Жизномир та Підзамочок.

– Чи можете поділитися успіхами у розвитку туристичної сфери?

– Бучаччина має велику історичну спадщину – тут на один квадратний кілометр пам’яток історії, архітектури і культури більше, ніж у будь-якому іншому місті. Ми прив’язуємо місто до творчості І. Пінзеля, адже його ім’я у більшості мандрівників на устах. Звичайно, намагаємося використати туристичний потенціал для розвитку місцевої економіки. Як не крути, практично всі сфери життя взаємопов’язані. Туристи залишають підприємцям кошти, які потім надходять у місцевий бюджет у формі податків. Звісно, проводимо роботу з підприємцями, наголошуємо на необхідності поліпшити сервіс. Адже комфортні умови для туриста – це гарантія, що він повернеться сюди ще не раз і, можливо, не сам, а з друзями. Комфорт – це хороші умови у готелі, до якого зручно дістатися, смачна їжа у ресторанах і кав’ярнях, що віддзеркалює українські та бучацькі харчові традиції. Також працюємо над розвитком інформаційної сфери. На сайті створили сторінку для мандрівника, де зазначені головні цікавинки та маршрути Бучаччини. Звісно, для розвитку туризму важливі дороги. На сьогодні практично всі центральні автошляхи, які ведуть до Бучача, відремонтовані. Заплановано, що дорога на Язловець, де також знаходиться частинка історичної спадщини, найближчим часом буде зроблена. Сподіваємося, що роботи з відновлення траси цьогоріч розпочнуть й упродовж наступного року завершать. Варто визнати, що ми зіпсували зовнішній вигляд історичної частини міста вивісками, написами, тимчасовими спорудами. Хочемо, щоб турист, коли буде приїжджати у Бучач, бачив красиву архітектуру та історичну спадщину. Потрібно, щоб туристична частина була приведена в порядок відповідно до сучасних вимог. Тож нині напрацьовуємо базу документів у сфері містобудування. Плануємо створити правила щодо вигляду вивісок та вимог до центральної історичної частини міста.

– Успішний край – це освічене населення. Як розвивається сфера освіти на Бучаччині?

– Успіх вимірюється досягненнями. Це залежить від того, наскільки успішно складає та чи інша школа ЗНО. Вважаю, що у Бучачі є багато професійних шкіл, дошкільних та позашкільних закладів освіти. Ми перенесли художню школу в центр і вона естетично виглядає, чим, думаю, можемо пишатися. Працюємо над тим, щоб музичну школу у Язловці перемістити у приміщення сільської ради, де тепер знаходиться староста. Вже підвели воду, плануємо провести ремонт на всіх поверхах. Хочемо створити приміщення, адаптовані для занять на музичних інструментах, танців тощо. Спробуємо залучити професійних викладачів-художників. Звичайно, хотілося б зробити більше, але ми обмежені бюджетом. Змушені скорочувати власні видатки, аби збільшувати доходи.

– Якими успіхами може Бучаччина похвалитися?

– Ми беремо участь у всіх можливих програмах та грантах. Наприклад, виграли грант від Міністерства цифрової трансформації для модернізації Бучацького ЦНАПу. Однак перехід до режиму роботи онлайн залежить від техніки та якості програм, яким посадовців має забезпечити держава. Матимемо надію, що найближчим часом людина, яка хоче отримати послугу (виписку, довідку), зможе звернутися до одного працівника, а той у свою чергу, маючи доступ до всіх баз даних (земельних, речових прав тощо), швидко і без зайвих папірців зможе надати необхідну інформацію.

– Що хотіли б побажати краянам напередодні 30-ої річниці Незалежності України?

– Шановні краяни, Україна заслужила Незалежність, адже вона виборола її кров’ю та потом. Проте принесені жертви накладають відбиток на нащадків. Ми зобов’язані пам’ятати та цінувати тих, хто голодував та пікетував під стінами Верховної Ради у 1991 році, чи тих, хто гинув на Майдані 2014-го. Ми не маємо забувати тих, хто досі під ворожими обстріляємо далеко від своїх родин. У нас є багато сильних, талановитих і сміливих людей, за яких серце охоплює гордість. Тож сьогодні не маємо права їх підвести та відступити, адже це не перша наша Незалежність. До цього ми неодноразово її отримували, просто не вміли вберегти. Сьогодні основне завдання для кожного українця – разом будувати та розвивати свою державу. Хотілося б, щоб люди більше працювали на благо країни і були добрішими до земляків, бо швидкоплинність сучасності зробила нашу душу черствою до проблем інших, лише у єдності та взаємодопомозі наша сила. Там, де нація організована, можливо все. Бажаю не втрачати віру у власні сили. А я, у свою чергу, вірю у вас. Спільною працею зможемо змінити державу. Варто почати з себе, як кожен господар доглядає за своїм садом, доглядаймо і ми за нашим краєм. Мойсей з єврейським народом, колись 40 років ходили по пустелі у пошуках рідної землі, ми ж маємо прекрасну землю, думаю, ще 10 років невтомної праці й усі мрії здійсняться. Як голова громади дякую краянам за їхній вклад. Ми зробили багато, але попереду чимало нездоланих вершин. Тож любіть Україну, наш стяг, пісню, молитву! З Днем Незалежності, дорогі бучачани!

                                                                                                                    Ольга ФОРТЕЛЬНА.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь